Урятуватися від війни і від хвороби – допоможемо Марисі стати на ноги
Марися народилася передчасно, на 26 тижні вагітності. Таке трапляється. Але в наш час це не становить великої небезпеки. Ми довірилися лікарям, які з цим впораються. Йшов 2020 рік, і в Україні, звідки ми були родом, все ще було спокійно. Протягом 4 місяців лікарі боролися за життя Марисі, і ми боялися навіть подумати, що буде, якщо їм це не вдасться. Ми навіть не дозволяли цій думці увійти в нашу свідомість.
Перші два місяці свого життя донька не могла дихати самостійно і була підключена до апарату штучної вентиляції легень. Гіпоксія спричинила одну з форм ДЦП – геміпарез (частковий параліч м’язів правої половини тіла). Лікарня, домашня реабілітація, процедури, ліки… це наша реальність. Проте важка праця не була марною. Марися досі з нами. Вона розвивається, хоча все ще права частина її тіла відмовляється повністю слухатися. Вона має проблеми з ходьбою і потребує сторонньої допомоги. Вона дещо відстає від своїх однолітків в плані пересування.
При всьому цьому, інтелектуально вона дуже добре розвинена і навіть випереджає норму. Вона блискуче розмовляє, має багатий словниковий запас, яскрава, сміється, жартує, любить ігри та компанію.
Минуло ще кілька місяців боротьби за її здоров’я і… новий удар. Війна перекреслила можливість лікування та реабілітації в Україні. Чекати не було чого. Ми вже з’ясували, що шанс для Марисі на повноцінне здоров’я та нормальне життя – це операція за кордоном. На жаль, платна.
Дуже ДОРОГА.
Ще одна подорож? Ще далі?
У 2014 році, коли нашому синові було лише два роки, нам довелося покинути рідний Донецьк. Згодом ми оселилися в Харкові. Сюди війна прийшла в перші ж дні, і ми зібрали речі, які залишилися, і виїхали до Польщі. Тут нас зустріли з добротою і надали медичну допомогу. Щоденна реабілітація. Болісні вправи і, нарешті, операція на хребті дозволили нам позбутися спастичності в ногах. Це великий успіх.
Водночас підтвердився попередній діагноз. Операція в США необхідна, якщо Марися хоче коли-небудь стати самостійною і ходити.
100 тисяч злотих на операцію, 20 тисяч на переліт, проживання, медсестринське обслуговування тощо. Менше 30 тисяч доларів. Звідки нам, біженцям, у яких війна і хвороби відібрали все, взяти таку суму? Ми працюємо віддалено, але цього ледве вистачає на щоденні витрати і ліки. А що далі?
Це правда, що ми боремося і не здаємося. Ми зв’язалися з лікарнею. Ми надіслали свої медичні документи. Ми відкрили збір на сайті “sie pomaga” (https://www.siepomaga.pl/en/maria-bila)…. Але більше ми нічого не можемо зробити. Тим часом, відлік йде. Операція призначена на 12 березня 2024 року.
Кожен з нас знає, як боляче хворіти власній дитині. Саме тому ми просимо Вас не відвертатися від нашого болю. Допоможіть нашій Марисі стати на ноги. Ми обіцяємо, що не забудемо про Вашу підтримку. Ми завжди будемо згадувати Вас і Ваших дітей у своїх молитвах і, можливо, колись зможемо допомогти іншій хворій дитині, пам’ятаючи, як Ви допомогли нашій Марисі.
Батьки Марисі, Олександр та Вікторія
Пані та панове. Брати і сестри
Ви вже не раз доводили, що у Вас гарячі серця, що Вам не байдужі сльози ближнього. Однак цього разу ситуація дещо інша. У нас є лише один місяць, щоб зібрати необхідні кошти. Зовсім небагато часу. Але ми віримо, що з Божою допомогою ми знову переможемо. Якщо кожен з нас зробить свій внесок… скільки… наприклад, скільки ми витрачаємо в ресторані чи в кіно, скільки ми витрачаємо на різдвяний подарунок для своєї дитини… то Марися отримає найпрекрасніший подарунок у своєму короткому житті – вона зможе самостійно підійти до ялинки. Скільки це коштує? ЦЕ БЕЗЦІННЕ.
Будь ласка, зробіть пожертви на лікування Марисі:
Православний Митрополичий Осередок Милосердя (Prawosławny Metropolitalny Ośrodek Miłosierdzia) ELEOS
Al. Solidarności 52, 03-402 Warszawa
PKO BP 07 1020 1042 0000 8402 0487 7421
Обов’язково з підписом: МАРИСЯ (MARYSIA)
Джерело: https://eleospolska.pl/uciec-przed-wojna-i-przed-choroba—pomozmy-marysi-stanac-na-nogi
