У річницю війни в Україні
У річницю війни в Україні
Минув рік від початку війни в Україні. Досі падають ракети, гинуть люди, біженці крокують дорогами Європи. Війна ведеться на багатьох фронтах. Солдати мають свої окопи. У політиків – свої поля битв… Нам, активістам благодійних організацій, довелося вести свої битви за те, щоб у цій війні постраждало якомога менше людей.
Через рік я з чистою совістю можу сказати, що Ви – хороші солдати любові і милосердя, і дякую Вам за Ваші безцінні зусилля. Я пам’ятаю ночі, коли Вам доводилося вставати, щоб завантажити гуманітарний транспорт. Неділі, які Ви проводили не з сім’ями, а на пунктах роздачі допомоги. Ніхто з Вас не дивився на те, скільки годин Ви працюєте, для всіх доба була надто короткою. Ви рахували свій час не в годинах, а в посилках, транспорті та людях, які шукали підтримки.
Сьогодні я хочу подякувати Вам усім. Співробітникам та волонтерам ELEOS. Ієрархам, клірикам і вірним Православних Церков у Польщі, Америці, Україні. Братам у Христі з Німеччини, Норвегії, Нідерландів, Фінляндії, Литви, Швейцарії… Братству Православної Молоді, Сестринству святих Марфи і Марії, Братству Трьох Святителів і святих Кирила і Мефодія… UNCOR, IOCC, ” Filanthropia”, PCK, Продовольчим Банкам, “Habitat”, “Humanosh”, ООН… вони залишаться в моєму серці. Хочу подякувати органам державної та місцевої влади, з якими ми знайшли спільну мову і поле для діяльності. Відділу Охорони Здоров’я Підляського Воєводського Управління, керівництву та офіцерам Прикордонної служби… Не можу не згадати Фонд “Фавор”, Відділ Зовнішніх Зв’язків Української Православної Церкви… десятки українських священнослужителів та вірян, без яких наша допомога не дійшла б до всіх, хто її потребував.
Я дякую Вам усім і довіряю Вас Господу Богу.
Україні… Україні бажаю якнайшвидше стати нашим партнером у служінні іншим – щоб вона сама не потребувала допомоги. Нехай ракети зникнуть з Вашого неба, а танки – з Ваших полів. Нехай всі солдати повернуться додому і одягнуть свої парадні костюми. Нехай дим піднімається з українських пічних труб, а не з гарматних стволів. Я бажаю Вам миру. Не наступного року. А вже зараз.
